Українські АЕС не захищені від російських ударів, Міненерго

Попри численні попередження про можливі російські удари, Міністерство не вжило своєчасних заходів. Про це говорили дійсні та колишні українські чиновники в інтерв’ю The Associated Press.

Вразливість ядерних об’єктів

Після двох років інтенсивних атак Росії на енергетичну мережу Україна стала залежати від ядерної енергії більш ніж на половину свого виробництва електроенергії. Особливо вразливими залишаються незаслужено захищені електричні підстанції, розташовані за межами трьох діючих ядерних електростанцій, які відіграють ключову роль у передачі електроенергії від реакторів до решти країни.

Марсі Р. Фаулер, керівник офісу досліджень та аналізу в Open Nuclear Network, наголосила: "Електричні підстанції, які обробляють маршрутизацію електроенергії від ядерних електростанцій, є життєво важливим компонентом ядерної енергетичної інфраструктури України".

Несвоєчасна робота щодо зміцнення підстанцій

Лише восени 2023 року, після попереджень українських розвідувальних служб про можливі російські удари по ядерних розподільчих пристроях, розпочалися роботи щодо їх зміцнення. Однак, на думку аналітиків, ці заходи були вжиті надто пізно. Експерт української енергетичної галузі Олександр Харченко зазначив: "Якщо дві підстанції будуть вражені, ми залишимося без електропостачання щонайменше на 30-36 годин".

У той час як багато державних енергетичних компаній розпочали будівництво захисних споруд ще влітку 2023 року, тендери на зміцнення об’єктів атомної енергетики були оголошені лише восени. Згідно з документами, з якими ознайомилося AP, тендер із двох атомних електростанцій — у Хмельницькій та Миколаївській — розпочався лише на початку жовтня. Тендер щодо Рівненської АЕС відбувся ще пізніше, наприкінці листопада. Таким чином, будівництво захисних споруд планується завершити лише до 2026 року.

Політична відповідальність

Про неефективність захисту цих об’єктів йдеться у резолюції Парламенту щодо зняття з посади міністра енергетики Германа Галущенка. У списку претензій також згадується системна корупція та недостатній контроль за енергетичним сектором. Однак резолюція ще має бути проголосована парламентом.

Галущенко, Міністерство енергетики та Енергоатом не відповіли на прохання AP прокоментувати затримки, пославшись на делікатність питання. Галущенко також не прокоментував резолюцію парламенту, яка закликає до його відставки.

Міжнародні наслідки

Міжнародна спільнота також висловила стурбованість щодо потенційних атак Росії на ядерну інфраструктуру України. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі заявив: "Ці атаки впливають на стабільність мереж і ставлять під загрозу надійність зовнішнього електропостачання, створюючи ризики для ядерної безпеки".

В умовах продовження конфлікту та загрози з боку Росії захист критично важливої енергетичної інфраструктури стає першочерговим завданням для України. Без належних запобіжних заходів наслідки можуть бути катастрофічними як для цивільного населення, так і для всієї енергетичної системи країни.

Раніше "Телеграф" розповідав, що у зриві добудови Хмельницької АЕС зацікавлені приватні енергокомпанії. Вони мають намір заробити на "розподіленій генерації" та побоюються конкуренції з боку державного Енергоатому.

Інформує news.telegraf.com.ua