Однією з найчастіших проблем, з якою звертаються батьки на прийом до дитячого гастроентеролога є закреп у дітей. За статистикою від 10 до 20 % дітей мають порушення стільця у вигляді закрепу.
Закреп – це порушення процесу спорожнення кишківника, яке супроводжується збільшенням інтервалу між актами дефекації та зміною консистенції стільця.
Закрепи поділяються на органічні та функціональні. Органічні закрепи відмічаються при вроджених вадах товстої кишки, хворобі Гіршпрунга. У 95 % дітей закрепи функціональні, тобто пов’язані з порушенням функції кишківника (порушення рухової активності кишкових м’язів).
Симптоматика
Про закреп можна говорити, якщо у дитини:
-
Менше 3 дефекацій за тиждень;
-
Біль під час дефекації;
-
Стілець великого об’єму, який утруднює випорожнення;
-
Біль в животі;
-
Каломазання (сліди рідкого або пастоподібного калу на білизні дитини) поза актом дефекації;
-
Кров у калі (яскраво червона в кінці акту дефекації, на туалетному папері, прожилки крові на поверхні твердого калу) – може вказувати на виникнення тріщин слизової прямої кишки та анусу;
Причини
Дуже часто у дітей дошкільного віку перед тим як виник закреп відмічався хоча б один епізод твердого стільця, біль під час дефекації – відповідно дитина запам’ятала це і наступного разу як тільки приходить час, дитина починає затримувати процес дефекації. Мама помічає, що дитина ховається в якомусь куточку, схрещує ноги, зжимає сідниці, починає тупцювати на місці, а іноді плакати та кричати.
-
Раннє привчання до горщика;
-
Недостатня кількість рідини в раціоні;
-
Недостатня кількість рослинної клітковини в раціоні;
-
Зміни в повсякденному житті (переїзди, похід в садочок/школу, стрес та ін.);
-
Прийом деяких ліків;
-
Раннє введення прикорму.
Коли негайно потрібно звернутися до лікаря:
-
підвищення температури тіла;
-
втрата ваги;
-
кров в калі;
-
відмова від їжі;
-
значне здуття живота;
-
біль в животі під час дефекації;
-
випадіння частини слизової прямої кишки з анусу.
Поради лікаря
Що ж робити при виникненні закрепу у дитини?
-
давайте дитині їжу багату клітковиною (фрукти, овочі, цільнозернові крупи);
-
слідкуйте, щоб дитина пила достатньо рідини;
-
забезпечте достатню фізичну активність;
-
постарайтесь створити ритуал походу в туалет ( щодня в один і той же час нагадувати дитині про необхідність дефекації, купіть зручний горщик, або накладку на унітаз);
-
заохочуйте дитину – наклейки, невеликі подаруночки за кожен вдалий епізод дефекації;
-
придумайте або знайдіть в інтернеті терапевтичну казку про те, що потрібно регулярно ходити в туалет і не можна терпіти.
Щодо медикаментозного лікування, то його призначає лікар після ретельного збору скарг, історії хвороби та, за необхідності, обстеження. Не займайтесь самолікуванням, звертайтесь вчасно до лікаря! Будьте здорові!