На концерті кобзона аншлаг: українські партизани регулярно відправляють туди окупантів

За кількістю помилок фатальний для кремля план окупації України мабуть заслуговував би очолити список у Книзі рекордів Гінеса, якби там такий був. На наше, українське, щастя, плануванням "блискавичної перемоги" так званої "спецоперації" займалися пристаркуваті генерали під керівництвом такого "генія стратегії", що, враховуючи авторитарність прийняття рішень диктатором, все це криваве дійство з самого початку було приречене на поразку.

Вже цілком зрозуміло, що у процесі створення своїх хворобливих, путін абсолютно не розумівся на реальній ситуації в Україні, переоцінював стан власного війська та не припускав такого швидкого та потужного об’єднання міжнародної спільноти проти агресора, пише у своєму блозі на "Обозревателі" політолог Юрій Федоренко.

А ще - путін таки мабуть повністю втратив пам’ять. Навіть про таку "скрепну" для нього Другу Світову Війну, та про роль українців у Перемозі над фашизмом. Були забуті героїзм українців та їхня мужність, завдяки якій нацисти від самого початку окупації України почувалися наче у пеклі.  І саме таке "пекло" на собі відчули "асвабадітєлі" із "расєї", які через 81 рік від початку ДСВ самі почали неспровоковане вторгнення.

За різними оцінками партизанський рух в Україні під час ДСВ охоплював від 200 до 500 тисяч її населення. Тисячі партизанських загонів, десятки тисяч знищених окупантів, сотні військових ешелонів з технікою та живою силою ворога, склади, комунікації. Війна прийшла до фашистів звідти, звідки вони її навіть не очікували. З тилу.

Історія повторюється. Завжди. "Демократична диктатура" ХХІ століття розраховувалиа на "хліб та сіль", та вже через день від початку агресії отримала "гадяцьке сафарі". Про те, як "щиро зустріли" ворога на кордоні Сумської та Полтавської областей дуже яскраво свідчить той факт, що вже після деокупації нашими військами у місцевого населення було вилучено 11 ворожих ТАНКІВ! Це тільки ті, що хазяйновиті українці залишили собі, а не передали до ЗСУ.

А що!? "З паршивої вівці хоч шерсті клок", у господарстві знадобиться! Чим не засіб для обробки родючої полтавської землі. Причепив борону  і – вперед! Прості місцеві хлопці з рушницями створили такий "комітет по зустрічі", що пресловута кантемирівська ордена леніна червонопрапорна дивізія імені Юрія Андропова тікала, залишаючи по собі лише купи металобрухту та тіла "асвабадітєлєй". Ворожа армада з 300 танків не змогла здолати шалений опір територіальної оборони та мисливців з полтавщини та сумщини.

Від тоді ворог мабуть зрозумів, що не треба було "будити лихо", поки воно тихе, мирне та спокійне. Російські військові свідомо заганяють свою армію на смерть, не оцінюючи реалій, з якими стикаються її солдати, не розуміючи, що навіть на тимчасово захоплених українських територіях їм не вдасться спокійно "насолодитися" хоча б якоюсь перемогою. Там, де поки що не дістають ракети та снаряди ЗСУ, "дістають" українські партизани, регулярно формуючи "вантаж 200" із окупантів для відправки  у вороже лігво.

"Географія" партизанського руху охоплює всю без виключення тимчасово окуповану територію України. Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області… Практично кожного дня надходить інформація про підірвані машини гауляйтерів та зрадників, знищені ворожі склади, спалену техніку. Ворог несе значні втрати та втрачає залишки впевненості, незважаючи на шквал пропаганди про "успіхи" та "перемоги".

Як не зневіритися у своїх силах та вдачі, коли смерть очікує тебе за кожним стовпом, на кожному подвір’ї таких "мирних" та "покірних" українців ?! Молодих та старих, чоловіків, жінок, дітей. Кожен робить те, що йому по силам. Діти розклеюють окупованими територіями листівки з нагадуванням ворогу про те, що і нього є лише два виходи: або втекти мерщій додому, або безславно загинути. Молодь та дорослі підривають машини окупантів та палять склади та техніку. Старі викрадають ворожі автівки та годують ворога  "крисомором".

Сивочолий дідусь з Бородянки залюбки годував кадирівців травленою бринзою. "На здоров’ячко!" Захотілось окупантам українського самогону, звернулися до місцевого, той напоїв, але не за дарма, а за гранату.

Наступного дня в Енергодарі від цієї гранати 6 російських "поросят" відправились на концерт кобзона. 2 літри – 6 чоловік. Такої "самогонки" у нас вистачить на всіх ворогів.

Тільки но налаштувався зрадник валєра кулішов зайняти омріяний пост начальника поліції окупованого Херсона, як отримав декілька свинцевих "подарунків", що перервали його мрії. Як і мрії та плани об’єднаного штабу ЛДНР та вагнерівців у селі Зарічне, офіцери якого теж швидко "злетіли на небо" за допомоги українських партизан.

На концерті кобзона аншлаг… Все нові "обілечені" партизанами вороги та зрадники надходять з Енергодару, Мелітополя, Маріуполя, Херсона, Токмака, Великого Бурлука та інших окупованих українських міст та селищ.

Як нещодавно повідомив міський голова Енергодару Дмитро Орлов, майже 90% колаборантів на Запоріжжі та Херсонщині усунені або знищені. Ну не можуть українці змиритися з неволею, яку принесла на нашу землю кремлівська злочинна зграя.

В Аду величезні "концертні зали", тому окупантам не слід хвилюватися не попасти на "концерт Кобзона". Місць вистачить для всіх злочинців. Хто "в перші ради", хто "на гальорку", але всі там будуть. Бо саме цим так успішно займаються Збройні Сили України та партизанський рух спротиву країни, яку погано поінформований Кремль, що повірив власній спотвореній версії на противагу історичному факту, нерозумно намагався поставити на коліна.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів