Профільна школа – що чекає на учнів старших класів Кропивницького?

Профільна школа – що чекає на учнів старших класівОдним із питань, яке зараз хвилює батьків та учнів, є питання реформування старшої школи. Йдеться про те, що учні 10-12 класів здобуватимуть повну загальну середню освіту не в загальноосвітніх школах та гімназіях, а в ліцеях, й ця освіта буде профільною. Але не всі розуміють, для чого ця реформа потрібна. Коментар з цього приводу надала очільниця управління Державної служби якості освіти у Кіровоградській області Лілія Синчук/

- Поки що в цьому питання існує чимало проблем, адже реформування потребує фінансування, узгодженості дій органів державної та місцевої влади, створення нових освітніх програм для учнів 10-12 класів, підготовки педагогічних працівників. Але поступовість реформи може забезпечити її якість, і дуже важливо, щоб вона справді зробила освіту старшокласників якіснішою.

Навіщо ж потрібна реформа старшої школи?

- Насамперед, хочу сказати, що профільна освіта — це процес індивідуального та диференційованого засвоєння знань, основоположними ідеями якого є навчання учнів 10-12-х класів за інтересами, компетентностями, планами щодо самореалізації.

Всі розуміють, що навчальний план для учнів 10-11 класів перенасичений предметами — вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, чим планують займатися у житті, до чого мають хист.

У результаті частина учнів розривається між усіма предметами і витрачає додатковий час, частина учнів вивчає лише ті предмети, які готує на ЗНО або до яких є інтерес, а всі інші “вчить” аби було. Тому й самі вчителі скаржаться на мотивацію учнів старшої школи і втрачають власну мотивацію навчати учнів, ефективності від такого навчання мало. У закладах професійної (професійно-технічної) освіти учні також вивчають шкільну програму, і лише після її проходження зосереджується на предметах, необхідних для професії.

Наприклад, у країнах Європи понад 95% молоді продовжують навчання за академічними чи професійними освітніми програмами в старшій школі. З них 50% навчається за академічними програмами (поглиблене вивчення окремих предметів), інші навчаються за програмами набуття професії. Тож, реформа передбачає, що в 10-12 класі учні зможуть навчатися або в академічному ліцеї, самостійно обравши предмети певного профілю, або у професійному ліцеї, де учень зможе здобути повну загальну середню освіту та певну професію. Профільність допоможе покращити якість освіти, підготувати учнів до їх майбутнього навчання в університеті та роботи. Тобто від профільності освіти залежить й успішність кар’єри випускника.

Реформа допоможе зменшити освітню нерівність. Освіта не повинна залежати від того, чи школа розташована у великому місті, чи маленькому селі.

Рішення про створення мережі ліцеїв, у яких буде старша школа, згідно з чинним законодавством прийматимуть обласні або міські ради ?

- Так. Але це не означає, що профільні ліцеї створюватимуться лише в обласних центрах чи великих містах. Насправді, створення ліцею залежатиме від спроможності обласної чи міської ради, засновників таких ліцеїв створити відповідну матеріально-технічну базу. Адже ми говоримо про єдиний підхід до стандарту і якості навчання, який має відбуватися в усіх закладах старшої школи одночасно і на єдиному рівні.

Здобуття профільної освіти в ліцеях учнями з невеликих міст та сіл допоможе знизити розрив у знаннях та компетентностях між дітьми. Звичайно, що для цього потрібно забезпечити підвезення учнів, аби діти з сіл, селищ і містечок могли доїжджати до ліцею, який вони обрали, за необхідності створити пансіони для проживання і харчування учнів, які доїжджатимуть з інших місцевостей.

Оскільки нині, за результатами дослідження, результати сформованості читацької, математичної й природничо-наукової грамотності в учнів, які навчаються у великих містах у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, значно вищі, ніж в їхніх однолітків із невеликих міст та селищ. Максимальна різниця становить більше 2-х років навчання. Наприклад середній бал учнів у читанні у великих містах становить 499,4,а в учнів із невеликих міст та селищ — 420,6, з математики відповідно 494,1, бал, та 408,1 балів.

Реформа передбачала, що у населених пунктах 50 тисяч і більше старша школа стає ліцеєм. У менших – зникає взагалі ?

- Ні, закон доопрацювано та внесено зміни, що дозволять меншим громадам створювати ліцеї. А ще – зменшено кількість старших класів.

Нові зміни мають покращити якість освіти, зокрема у селах. Закон дозволяє громадам включати до закладу ще й початкові класи. Раніше у складі ліцею могла існувати лише середня і старша школа, тобто 5 – 12 класи. Таке нововведення пояснюється тим, що маленьким громадам важко розділяти школу на ланки. На новий формат навчання заклади мають перейти до 2027 року.

Як допоможе ця реформа інтеграції української системи освіти в європейський освітній простір ?

- Насамперед, реформа старшої школи допоможе учням отримати знання та набути навичок за вибраним ними профілем, які стануть ключовими при виборі майбутньої професії, забезпечити раціональне використання ресурсів й оновити матеріально-технічне забезпечення закладів освіти, що підвищить рівень якості надання освітніх послуг.

В Україні найменша в Європі тривалість здобуття повної загальної середньої освіти, через збереження 11-річної школи випускники українських шкіл не можуть конкурувати з ровесниками із європейських країн.

Якщо учень обирає для здобуття вищої освіти іншу країну, він має завершити в цій країні 12 клас, і лише тоді може вступити до університету, і це створює для учнів певні проблеми. Тому саме реалізація реформи старшої школи буде сприяти інтеграції української системи освіти в Європейський освітній простір.

Одним з головних євроінтеграційних пріоритетів у сфері освіти, над якими сьогодні ми працюємо - розбудова системи забезпечення якості освіти і навчання відповідно до європейських стандартів та рекомендацій.

Вимогою часу стає підготовка фахівців нової формації –здатних творчо мислити, швидко орієнтуватися в сучасному насиченому інформаційному просторі, приймати нестандартні рішення, вчитися і розвиватися протягом усього життя.