Неодноразово на білбордах нашого міста я помічала рекламу курсів йоги. Її зміст завжди приблизно такий: модно, популярно, престижно. А як же здоров’я? Не говорячи вже про якісь духовні основи. Взагалі, що ми знаємо про йогу, окрім давнього індійського походження і того, що йог легко може скрутитись в три погибелі? За відповідями я звернулась до майстра йоги, сертифікованого інструктора центру здоров’я “Драйв”, президента кіровоградського велоклубу “Там-De-Ми” Сергія Ларшина.
Мене підштовхнуло до занять слабке фізичне здоров’я. І, як виявилось, я не прогадав. Пройшовши спеціальний тест, я дізнався що показник мого здоров’я у 47 років як у двадцятирічного. Щодо навчання, то коли я тільки починав, це було дуже важко. Це зараз, є інтернет, а тоді доводилось самостійно шукати і вивчати відповідну літературу. Також я відвідував курси з йоги, займався самоосвітою.
Щодо рангів, то специфікою йоги є відсутність рангової ієрархії. Це зумовлено її філософською основою, адже ієрархія розвиває его, приглушити яке прагне йога. В Україні існує Федерація йоги, але це лише тренування, поглиблення знань, а не організація з видачі дипломів.