Війна завдала величезних руйнувань енергетичній структурі України, залишивши тисячі людей без світла та тепла. Чимала частина енергогенеруючих підприємств, включно з найбільшою атомною електростанцією Європи – Запорізькою АЕС, опинилася в руках загарбників. Не можна виключати й ядерний тероризм з боку росії.
Налагодження нормальної роботи галузі та її модернізація потребуватиме багато часу. І дуже багато грошей. Зарубіжні партнери допомагають нам впоратися зі складнощами, але й Україна допомагає друзям стати більш енергетично незалежними від росії.
На ці теми кореспондент Укрінформу говорила з міністром енергетики України Германом Галущенком на полях міжнародної конференції з відновлення України у Лугано (Швейцарія).
У ВІДНОВЛЕННІ ЕНЕРГОСИСТЕМИ УКРАЇНА МАЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЩО ВРАХОВУЮТЬ ВІЙСЬКОВІ РИЗИКИ
- Пане міністре, російські військові цілеспрямовано атакують українську критичну інфраструктуру, зокрема, об’єкти енергетики. Що можна сказати станом на сьогодні про масштаби збитків і пріоритети відновлення, потрібні для цього суми?
- Йдеться про кілька аспектів.
Зараз передусім ми займаємось «швидким ремонтом» – треба швидко підключати людей до енергозабезпечення і повертати їм можливість отримувати газ і електрику. Це, звісно, не те велике відновлення, про яке ми хотіли би говорити.
Безумовно, нам дуже допомагають наші партнери: передають і обладнання, і генератори, інші необхідні засоби, щоб ми швидко повернули людям світло і газ.
Глобально ж питання в тому, що у майбутньому ми не хочемо мати ту структуру енергетичної системи, яка є зараз. Ми давно говорили, що її треба змінювати, реформувати, відмовлятися від того ж газу, максимально переводити міста, містечка на електроенергію. І після війни хочемо скористатись можливістю саме такого відновлення.
По-друге, все, що стосується green-deal (зеленого курсу – авт.) – відмови від викопних видів палива. Внаслідок війни ми втратили чимало шахт, втратили генерацію теплової енергії. Ми говоримо зараз, що відновлювати теплову генерацію у тому вигляді, в якому вона існувала, напевно, сенсу немає, потрібно відразу її модернізувати.
- Тобто після війни наша економіка переходитиме на рейки енергозбереження…
- Так. Є багато речей, які можна і треба робити. Все це вимагає коштів. Зрозуміло, що, з одного боку, є можливості, але з іншого треба мати під це ресурс.
Але основне, чого ми очікували від конференції в Лугано, – щоб Україна стала майданчиком для симбіозу рішень, найкращих технологій, які є сьогодні у світі в галузі енергетики. Отже, питання не тільки в грошах. Я б дуже не хотів, щоб ми, отримуючи кошти, відновлювали старе. Хочеться, щоб Україна стала хабом наукової думки в сфері енергетики. Можливостей маса, сьогоднішні технології зовсім інші. Так, як ми жили до 24 лютого, з тими технологіями жити ми, наші діти та внуки, вже ніколи не будемо.
Але ми не можемо за день або за тиждень переробити всю систему, а світло потрібне людям сьогодні.
Інший фактор, який треба враховувати, – загроза буде завжди, наш сусід нікуди не дінеться. Важливо, щоб сама реформа енергосектору враховувала безпековий фактор. Відповідно, ми розглядаємо варіанти прокладки, приміром, ліній електропередач з урахуванням можливої військової загрози, ракетних ударів. Треба інвестувати в будівництво надсучасного, яке має враховувати такі ризики.
- Тобто війна – це жах, але, з іншого боку – шанс на покращення, модернізацію…
- Хтось із мудрих казав: війна прискорює процеси – як погані, так і хороші. Тому війна – це дійсно жах і смерть, руйнування інфраструктури, але ми маємо використати цю ситуацію і як можливість подивитися на те, що ми маємо відновлювати в інший спосіб.
ВІД ЕКСПОРТУ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В ЄВРОПУ ВИГРАЮТЬ ВСІ
- Нещодавно ми почали комерційне енергопостачання в Європу. Поки ще лише в Румунію. Які подальші плани?
- На сьогодні ми постачаємо в ЄС 100 МВт. Це перший комерційний експорт у рамках ENTSO-E (Європейської мережі операторів системи передачі електричної енергії).
Зараз ми технічно можемо експортувати до 2 ГВт. Ми вважаємо, що обсяг треба збільшувати. Є технічна можливість зробити це за рахунок нових ліній. Наприклад, ми вже підписали угоду з поляками про відновлення прямої лінії між країнами, яка дасть додаткові потужності.
Так само є кілька проєктів по інших лініях, у тому числі, з Румунією, щоб збільшити пропускну спроможність.
Ще є експорт, який іде на Польщу, – 210 МВт, це пряма лінія.
Є також експорт у Молдову, на цьому напрямку потенційно можемо надавати до 650 МВт. Ми вже постачаємо 30% електроенергії, що споживає Молдова, і можемо спокійно майже повністю забезпечити її, але рішення залежить від наших партнерів – наразі там є політичні питання, адже країна отримує електрику з Придністров’я.
Загалом у перспективі ми хотіли би довести експортні спроможності до 6 ГВт. Електроенергія – наш експортний продукт.
Хочемо, безумовно, збільшувати поставки в ЄС. На сьогодні дуже велика різниця в цінах: ціна КВт на нашому ринку на добу наперед становить десь близько 70 євро, а в Румунії – 220. Кон’юнктура може змінитися. Хоча, я вважаю, що розрив у цінах буде ще більшим.
Це ситуація win-win, це добре і для нас, і для них. Це гарно для ринку: ми отримуємо кошти, знімаємо питання профіциту, а європейці, споживаючи нашу електроенергію, менше використовують російський газ і вугілля.
- Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко нещодавно заявив, що Україна може експортувати в 35 разів більше електроенергії, ніж ми експортуємо в даний момент, і це може замінити до 10 млрд кубометрів російського газу для Європи. Чи ведуться переговори з іншими країнами, приміром, з Німеччиною, яка зараз дуже боїться залишитися без російського газу?
- Щойно ми вийдемо на бажані обсяги (6 ГВт), впевнений, що в нас не буде проблем із реалізацією, в тому числі у Німеччині. І як тільки ми збільшимо комерційний обсяг, я впевнений, що жодних питань із точки зору ризиків до нас не буде.
- А чи не є ризиком, що, продаючи електроенергію назовні, ми ставимо своїх громадян у ситуацію, коли вони можуть зіткнутися з дефіцитом?
- Взагалі ні, не бачу жодних ризиків. Ми в системі маємо профіцит.
І ми не будемо експортувати, якщо нам не буде вистачати в системі. Це очевидно. Якщо ми побачимо, не дай боже, що внаслідок війни, у нас станеться дефіцит усередині країни, ми, безумовно, скоротимо експорт з урахуванням обсягу, який буде потрібний для вітчизняного споживання. Наприклад, експорт може бути меншим взимку. Все це регулюється. Першочергове – це безперебійне забезпечення наших громадян електроенергією.
ПОГОДЖЕНІ РІК ТОМУ ТЕРМІНИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ УКРАЇНИ СВІДЧАТЬ, ЩО РОСІЙСЬКА СТОРОНА ЗНАЛА ПРО ПОЧАТОК ВІЙНИ 24 ЛЮТОГО
- Тобто взимку ми не замерзнемо?
- Усе в нас буде нормально. Ключова загроза для енергосистеми – це війна. Але ми довели стійкість нашої енергетики за ці місяці.
Ми в 00.00 в ніч проти 24 лютого відключилися від росії та білорусі в ізоляцію на 3 дні. А о 4-й ранку почалася війна. За планом ми мали бути в ізоляції 3 дні, після чого підключитися знову.
- Це було планово?
- Планово.
Треба сказати, що технічна ізоляція – дуже складна процедура. Коли є з’єднання енергосистем, є перетік і це дає стійкість, система стабільно тримає частоту 50 герц. Якщо десь щось зламалося, система сама компенсує потужність за рахунок перетоку, або ми можемо запросити аварійну допомогу, це нормальна практика. Уявіть, що ми системи розірвали, наша працює повністю ізольовано, це величезний технічний ризик.
- Тобто, з погляду сьогоднішнього дня, за великим рахунком, нам ця ізоляція була на користь?
- У мене зараз є розуміння того, що росіяни знали, що почнуть війну 24 лютого. Очевидно, згідно їх планів, вони мали взяти Київ і якраз після завершення 3-денної ізоляції урочисто нас повернути в єдину енергосистему рф і білорусі, «рятуючи» українців. Вони на це розраховували, адже ще в грудні минулого року погодили терміни нашого від’єднання та приєднання назад. Я тоді дуже цьому здивувався: як вони могли погодитися, знаючи про наші плани приєднатися в 2023 році до європейської системи? Тож вони знали, що почнуть війну та мали намір вести її 3 дні.
Але сталося як сталося, і я через 3 дні підписав наказ, що ми не приєднуємося назад. Україна 21 день, до синхронізації з ЄС, до 16 березня, коли європейці нас приєднали, була в ізоляції. Уявіть, це в умовах війни, коли будь-яке влучення – і нам немає де «потягнути» енергію...
Такої кількості перемовин, міжнародних зустрічей, як за ці дні, не було ніколи. Зрештою ми довели європейцям свою здатність і стабільність нашої енергосистеми.
Об’єднання систем вигідно не лише нам, але й європейцям. Тому що така велика енергосистема, як українська, стабілізує перетоки й в них. Був історичний момент, коли Україна допомагала європейцям за рахунок своїх можливостей. По факту, це вже крок реальної євроінтеграції.
ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА СТАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НА УКРАЇНУ
- Запорізька АЕС тимчасово опинилася на окупованій території. Вона відрізана від системи?
- Ні. Вона працює на енергосистему України, її 2 блоки видають на сьогодні 1,5 ГВт, є можливість видати більше – до 4 ГВт. Але наразі перебиті лінії електропередач. Я сподіваюся, що одну з ліній буде відновлено, ми працюємо над цим, хоча це фізично майже неможливо – там іде війна.
Питання в тому, що зараз багато почалося маніпуляцій, що ЗАЕС буде відключена, що її переключать на Крим і так далі. На сьогодні це не більше ніж маніпуляції, жодних підстав під цим немає. Теоретично вони дійсно можуть спробувати відключити, але це неможливо, тому що навіть якби станція не постачала електроенергію нам, вона має її виробляти, адже АЕС не може не використовувати електроенергію, як мінімум для власних потреб.
На жаль, там наразі відбуваються інші процеси: вбивають людей, крадуть співробітників, тримають у підвалах тижнями. Звичайний російський терор.
Але АЕС сьогодні є частиною української єдиної енергосистеми. Це ключове.
- Тобто ми не платимо окупантам за енергію, що ця станція виробляє? Вони щось, здається, вимагали…
- Звісно, не платимо. І не будемо.
Я чув цього «клоуна» (віцепрем'єра рф Марата Хуснулліна, який запропонував Україні купувати електроенергію Запорізької АЕС – авт.), вийшов і заявив щось на кшталт: «я в тебе вкрав машину, а ти заплати мені, якщо хочеш покататися». Ну це ж чисто збочена російська історія…
Це наша станція, вони не можуть «переписати» її в «росатом».
- Германе Валерійовичу, питання більше до військових, але як ми можемо повернути станцію? Ми не можемо вести навколо військові дії…
- Я думаю, що коли буде змінюватися лінія фронту, як ми будемо їх витісняти, вони самі підуть.
МАГАТЕ МАЄ ЧІТКО ВИЗНАЧИТИ СВОЮ ПОЗИЦІЮ СТОСОВНО РОСІЙСЬКОГО ЯДЕРНОГО ТЕРОРИЗМУ
- Не боїтесь, що вони вдадуться до ядерного тероризму? Будь-яка провокація і просто помилка може мати непередбачувані наслідки. Всі пам’ятають 1986 рік.
- Від них можна очікувати чого завгодно. Я думав раніше, що в них хоч якийсь розум присутній з точки зору ядерної енергетики. Але те, що найбільша атомна станція в Європі була атакована з важкого озброєння, а над іншими нашими АЕС постійно літають ракети, я навіть не можу коментувати.
Ми зараз дуже активно звертаємо увагу на тему ядерного тероризму, тому що це саме він і є. На жаль, ми не отримали бажаної реакції від МАГАТЕ.
Давайте говорити чесно: цій організації вже більше півстоліття, створювалася вона (29 липня 1957 року – авт.) з іншими завданнями. І сьогодні присутність в організації росіян, думаю, є однією з найбільших. Це завдає складнощі тому ж генеральному директору Рафаелю Маріано Гроссі, який не наважується вийти і сказати публічно: ми засуджуємо рф, ядерний тероризм. Хоча вони мають це зробити.
Гроссі двічі був в Україні, ми про це говорили, він зустрічався з Президентом Володимиром Зеленським. Ми з ним разом їздили на Південно-Українську АЕС, на Чорнобильську АЕС (вже після її звільнення).
У них така позиція: ми – технічна організація, ми не відповідаємо за політику. Але деякі коментарі Гроссі зарубіжним ЗМІ не є суто технічними. Я йому особисто говорив, що сьогодні немає «позиції посередині»: є біле і є чорне, і ти маєш стати на якусь сторону, і як технік маєш розуміти, що є загроза ядерному матеріалу, і не можеш закривати на це очі та робити вигляд, що нічого не відбувається.
До речі, нещодавно за нашої ініціативи росіян вигнали з Енергетичної хартії. Їх треба повиключати відусюди за те варварство, яке вони коять у 21 столітті.
В ЕНЕРГЕТИЦІ РОСІЯ ГРАЄ З ПАРТНЕРАМИ В ЧАПАЄВА, А ВОНИ НАМАГАЮТСЬЯ З НЕЮ В ШАХИ
- Чи не боїтесь ви, що великі країни Заходу, ЄС піддадуться на путінський енергетичний, зокрема, газовий шантаж і будуть змушувати нас іти на поступки заради блага своїх громадян, виборців? Наприклад, у Німеччині, найпотужнішій економіці ЄС, яка загнала себе в справжню газову та нафтову пастку, наразі точаться жваві дискусії, як підготуватися до зими, як економити, як допомагати промисловості та громадянам в умовах дефіциту пального.
- Я би цього дуже не хотів.
У мене великий досвід спілкування з тим же Петером Альтмаєром (міністром економіки та енергетики в останньому уряді Ангели Меркель – авт.), ми багато зустрічалися. Як на мене, це був абсолютно проросійський товариш. Відверто, відкрито. Роберт Габек (нинішній очільник відомства – авт.) – абсолютно інший. За моїм відчуттям, це дає великий шанс на переосмислення Німеччиною росії. Риторика одного і другого – абсолютно різні речі. Але я розумію, що Габек так само під величезним пресом.
Питання в тому, що це – велика маніпуляція, гра.
- Росіяни вже скоротили за останні дні постачання трубопроводом «Північний потік-1» до 40%, а з 11 липня запланована 10-денна зупинка трубопроводу, можуть же і не включити знову....
- Після технічних робіт, думаю, що вони його включать через цілу низку факторів. Але скорочення постачання впливає на наповненість газових сховищ в Європі.
І все це, вибачте, наслідки тих «танців» із росіянами. Німці схвалили можливість тимчасової адміністрації (управління об’єктами енергетичної інфраструктури в російській власності – авт.), тому що більшість сховищ у них – російські. І вони наповнені всього на 65%.
Мені здається, будь-яка поступка росіянам сприймається ними як слабкість і можливість далі тиснути. Не можна себе тішити надіями, що ми, мовляв, щось зробимо, що просять росіяни, та буде все добре. Та не буде все добре. Це ж гра не за правилами, ви сіли з ними грати у шахи, а вони, у відповідь на ваш хід, грають у Чапаєва.