Олександр Чепурний – соціальний працівник у виправному центрі №37 в місті Устинівка. Здійснює свою діяльність в рамках проекту «Заради життя» (Serving Life), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується РАТН.
Усе життя Олександр пропрацював у школі. За фахом вчитель історії, відмінник освіти. Коли вийшов на вислугу років, вирішив своє життя пов’язати із соціальною сферою. Каже: робота була дотична, мав певний досвід і бажання розвиватися в цьому напрямку.
У Державній виправній колонії «Устинівський виправний центр» №37 була вакантна посада психолога. Я пройшов необхідні додаткові курси у Білій Церкві, які допомогли мені дізнатися більше про психологічну та соціальну роботу. Зараз я майже десять років працюю у виправному центрі. З благодійною організацією «100 відсотків життя. Кропивницький» я співпрацюю років зо три. Для мене це неабияка можливість «навчити» засуджених бути відповідальними до свого здоров’я. Я соціальний консультант, допомагаю засудженим проходити анкетування на соціально-значущі захворювання, - ділиться Олександр.
Соціальний консультант розповідає, що коли приходять у виправний центр засуджені, вони більше знають Олександра, як колишнього вчителя. Це є певною довірою для нього, адже так легше налаштувати засуджених до розмови про ВІЛ і туберкульоз, мотивувати до анкетування.
Вони до мене звертаються «учитель». Адже ці засуджені - діти, які навчалися у школі, коли я там ще працював. Крім психологічної і соціальної роботи, доводиться надавати і життєві поради. Мотивація до анкетування на ВІЛ і туберкульоз засуджених дуже проста –за своїм бажанням заради свого здоров’я. Наразі 90% засуджених в установі пройшли анкетування на соціально-небезпечні захворювання. Тепер вони знають про свій ВІЛ-статус і про ризики захворювання на туберкульоз, - ділиться соціальний консультант.
Завдяки анкетуванню нещодавно вдалося діагностувати у клієнта ВІЛ і туберкульоз.
Якщо після анкетування у засуджених є підозра на захворювання, я з ними проводжу конфіденційну розмову щодо тестування. Ось нещодавно ми вчасно зуміли допомогти одному засудженому. Згідно обстеження в нього було виявлено підозру на ВІЛ і туберкульоз. Сашко (ім’я змінено) хворів, була температура. Він приймав таблетки, але симптоми не зникали, почувався погано. Вмовили після анкетування пройти тестування на ВІЛ та флюорографічне обстеження. Обидва діагнози підтвердилися. Спочатку його реакція була негативна. Але він розумів важливість лікування. Тому ми його одразу відвезли у протитуберкульозну лікарню. Наразі він проходить лікування, - каже Олександр.
Ефективність такої роботи із засудженими виправдана. На думку соціального консультанта, допомога благодійної організації - це шанс засудженим ще раз задуматися над своїм станом здоров’я. А якщо виявлено ВІЛ чи туберкульоз, вчасно розпочати лікування. І лише так поступово зупинити епідемії хвороб.